Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 Наявність парку значно підвищує якісні характеристики середовища проживання людини. Це відбувається в силу того, що однією з основних потреб сучасної людини є естетизація середовища свого проживання, а паркове мистецтво  і покликане задовольняти, формувати і розвивати естетичні потреби людини. Тож, на перший план виходить принцип єдності екологічного та естетичного виховання. І через подібне з'єднання можна сформувати ставлення до природи як до самостійної цінності, як до унікального, неповторного, гармонійного. Популяризація парків і їх діяльність не повинна зводитися тільки до питання охорони природи – при всій її важливості і актуальності. Завдання полягає в тому, щоб екологічна культура стала частиною світогляду особистості.

   Загальна площа парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Вінницької області складає майже 760 га або 1,2% від загальної площі природно-заповідного фонду області. До цієї площі включено і 11 гектарів Олександрійського парку на Томашпільщині.

Саме тему популяризації цього парку на конкурс

у номінації «Кращий буктрейлер на книги з екологічної тематики» колектив Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради  представляє буктрейлер на книгу В. Сауляка «Там, де витає дух графині Бенет» –  https://www.youtube.com/watch?v=MjzHA7ZGqSg

    Парки є єдиними об'єктами збереження біорізноманіття в умовах населених пунктів і на їх основі можна створювати екологічну мережу в умовах  змінених територій. Окрім того, проблема збереження біорізноманіття парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Вінниччини є важливою і потребує негайного вирішення, оскільки існує загроза втрати видового різноманіття флори в регіоні.

 Тож, не випадково на нашу обласну еко-подію

 у номінації «Краща еко-акція»»Білоус Надія Костянтинівна, завідуюча Тиманівська сільська бібліотека Тульчинської міської ради подала проєкт-мітинг «Обережно, ми їх втрачаємо: рослини графського парку» –

https://www.youtube.com/watch?v=K1-D3oQZYWo&fbclid=IwAR0B17gQqwAgaMZobmpzZiTMtiM8hDbUHDXrvQ7j-CnIfnyAyuCG2y1uWEA

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

      

Публічні бібліотеки, формуючи новий імідж, виконують складну неткворкінгову роботу і тим самим стають видимішими в громадах.А ще, вони виконують роль ініціатора вкорінення екології в громаді і відповідно майданчика для практик соціального + екологічного сталого розвитку.

Саме на майданчику КЗ «Брацлавська публічна бібліотека» започатковано проведення еко-акції з пошиття, розповсюдження, популяризації використання еко-сумок серед мешканців Брацлавської ОТГ.

Тож, на обласний еко-конкурс

у номінації «Краща еко-акція» Людва Н.А. в.о. директора та бібліотекарі Луцкова Ю.П, і Тарасова В.В.,Стукалюк Г.П. Комунального закладу «Брацлавська публічна бібліотека» Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області презентують ініціативу «Творимо! Дбаємо! Свій край очищаємо!».

З описової частини еко-акції: Етапи підготовки та проведення

Така акція була проведена у три основні етапи: підготовчий, основний та завершальний.

Підготовчий етап мав на меті аналіз та дослідження проблем на локальному рівні, які так чи інакше пов’язані з навколишнім середовищем Брацлава. Було зроблено висновок, що багато смітників та забрудненість річки Південний Буг спричинені здебільшого нецільовим і надмірним використанням пластикових пакетів. Постало питання стосовно негайного винайдення альтернатив, себто «зелених» торбин.

Основний етап був присвячений власне еко-акції. Були запрошені користувачі бібліотеки (учнів, молодь, їх батьки) задля демонстрування пошиття еко-сумок.

Даний етап відбувався в декілька кроків:

1) Опитування відвідувачів стосовно доцільності використання еко-сумок

2) Дискусія стосовно інших альтернатив окрім «зелених» торбин

3) Демонстрація пошиття еко-сумок

4) Надання можливості відвідувачам самостійно спробувати пошити сумку

5) Демонстрація відвідувачами власних виробів

6) Популяризація та розповсюдження еко-торбинок серед мешканців громади.

Кінцевий етап було спрямовано на те, аби відвідувачі після даної еко-акції розповсюдили набуті знання серед родичів, друзів, знайомих або колег шляхом розповсюдження буклетів на екологічну тематику. Таким чином, кожен житель Брацлавської ОТГ матиме змогу пошити та багаторазово використовувати еко-сумку, зробивши вагомий внесок у збереження навколишнього середовища.

А тепер зиркайте на каналі «Ютуб» КЗ «Брацлавська публічна бібліотека» –https://www.youtube.com/channel/UCImWBbJC1qQ90tVbmA0R4ew/featured?view_as=subscriber

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

Для більшості бібліотек нашої області характерно і традиційно проводити еколого-пізнавальні заходи, акції в рамках програм на кшталт «Літо починається з посмішки» (6 +), які присвячені найулюбленішій порі року всіх дітей – літу і канікулам. А ще у бібліотеці напоумлюють, як себе вести влітку на природі, як їй не нашкодити під час літнього відпочинку. Наприклад, рекомендують прочитати книги з виставки «Я дружу з комашкою, пташкою й ромашкою». А ще, в ході еко-подій, діти розгадають літні загадки, читають вірші, співають дитячі пісні, малюють малюнки, приймають участь у жартівливих вікторинах, а ще полюбляють в усілякі театралізовані вистави. 

І от на наш еко-конкурс 

в номінації «Краща еко-акція» колектив Немирівської центральної міської бібліотеки презентує акцію «За нас ніхто планету не врятує». Частина 1. Навчаємо наймолодших. Лялькова вистава «Що вовчисько натворив»

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

Як для людства так і окремо взятої людини нагальна потреба сьогодення це вміння гармонійно співіснуватися з довкіллям. Іншими словами, необхідно жити за правилами природи, не завдаючи їй шкоди, з увагою до того, що ми продовжуємо людську діяльність для багатьох наступних поколінь, максимально ефективно використовуючи вторинну сировину. Ідеться про вибір, який ми робимо, і як ми розпоряджаємося своїми землями. Ідеться про уникнення знищення диких істот, отруєння ґрунту, води й атмосфери. Ідеться про проєктування й створення здорових систем, що забезпечували б наші потреби без руйнування планети. У щоденному житті це виявляється у веденні сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля, у будівництві екоприміщень і створенні екопоселень, в купівлі місцевих продуктів, вживанні сезонної їжі, використанні велосипеда замість авто і ще багато чого, що базується на філософії пермакультури.

Пермакультура – новий рух, об'єднує людей з усього світу, що починають жити не заради грошей і влади, а заради насолоди життям щодня і базується на трьох ідеях: турбота про землю, турбота про людину та справедливий розподіл.

Ось тут гарненьке роз’яснення https://zelenasadyba.com.ua/na-gryadci/permakultura-shho-take-ta-z-chim-yiyi-yidyat.html

А ще і сторінка на Фейсбуці  «Громадська спілка «Пермакультура в Україні» – https://www.facebook.com/PermacultureUkraine/?ref=page_internal

Пермакультура також дає розуміння, чому для доброго врожаю більше не потрібні півтораметрові грядки. І саме на це звертається увага в конкурсній роботі – в номінації «Кращий буктрейлер на презентацію книги з екологічної тематики» Смілянець Аліса Сергіївна, методист Погребищенської ЦРБ, яка  представляє книгу«Вступ до Пермакультури» Білла Моллісона таз Рені Міа Слейна – https://youtu.be/WxguaJk6oC0

YouTube це правильне рішення

Раденна поділитися новиною – у Райгородської бібліотеки з’явився офіційний свій YouTube-канал! 

Підписуйтесь Райгородська Бібліотека

Правильне ріщення прийняла директор Галина Василівна Мовчан, адже на сьогодні в мережі Інтернет одним із найбільш популярних і, водночас, специфічних ресурсів є YouTube – сервіс, який завдяки простоті і зручності запропонованих користувачам технологій використання став найпопулярнішим місцем для розміщення відеофайлів і другою у світі інтернет-платформою за кількістю відвідувачів. Люди використовують YouTube на 80 різних мовах. Соцмережа "розуміє" 95% населення планети. Для порівняння, Facebook доступний тільки на 43 мовах.

Мінімум 90% людей у віці від 18 до 44 років заходять на YouTube. Для мілленіалов ця соціальна мережа найбільш відвідувана. Але при цьому 51% користувачів старше 75 років теж дивляться відео на YouTube. 90% користувачів відкривають для себе нові бренди і продукти на YouTube.

І ДЛЯ БІБЛІОТЕК ЦЕ ДУЖЕ ПЕРСПЕКТИВНА платформа! Включайте платформу в канали просування послуг вашої бібліотеки!

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

   На тернистому шляху до ЄС Україні належить пройти безліч метаморфоз у всіх галузях життя. У питаннях членства Євросоюз непохитний: наша сфера поводження з відходами повинна бути приведена до європейського знаку якості. Для цього ще у  листопаді 2017 року Урядом було схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, яка запроваджує в країні європейські принципи поводження із усіма видами відходів: твердими побутовими, промисловими, будівельними, небезпечними, відходами сільського господарства тощо.

   Перший пункт, з якого у всіх країнах починалась боротьба з відходами – сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.   Ефективне та свідоме поводження громадян з побутовими відходами знижує рівень забруднення довкілля, робить чистішим повітря та покращує екологію держави. Багато дорослих не хочуть вчитися сортувати, у них немає для цього жодної мотивації. Тож,  варто починати просвітницький проєкт з дітей, бо у дітей вона є, вони допитливі, у них ще багато часу і вони знають, що зібрана вторсировина стане додатковим прибутком.

    І тут корисні дитячі книжки та екоакції з дітьми. Саме так вирішили наші колеги і надіслали на обласний конкурс свої матеріали:

 – Чернега Алла Євстафівна, бібліотекар Безводнівської сільської бібліотеки-філії Ямпільської ЦБС до номінації  «Кращий буктрейлер на презентацію книги з екологічної тематики» – https://youtu.be/xMji70FYXI8

– Рачковська Лілія Володимирівна, бібліотекар Цекинівської  сільської бібліотеки-філії Ямпільської ЦБС до номінації  краща «Екоакція» за назвою «Здай макулатуру – створи нову книгу» – https://youtu.be/KPuZGJCFCwQ

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

Вінницька ОУН підтримуючи концепцію зеленої бібліотечної справи більше 15 років щорічно проводить цикл заході щодо екологічного просвітництва, в тому числі і методично-інформаційні виїзні дні для бібліотекарів районів. 

Такий захід за назвою «Світ людини у світі природи» був проведений у 2012 році 26 квітня на базі Тростянецької районної бібліотеки. Ось тут, на блозі, за посиланням – http://metodvinnitsa.blogspot.com/2012/04/blog-post_235.html#more

А далі закономірно представлення конкурсних матеріалів бібліотекарів Тростянеччини:

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

   Говорити про книги  – бібліотечна робота. І колектив Літинської районної бібліотеки за період локдауну освоїв і удосконалив цю стезю у форматі випусків відеороликів. Їх у них чималенько на сторінці бібліотеки у Фейсбуці. На них з задоволенням «зиркають» і читачі, і  колеги. І так помітно як зростала акторська майстерність і режисура представлення книг у відеороликах, бо вони ж назнімали їх чималенько.

   І ось, на конкурс у номінацію « Краща презентація на книгу» цей творчий колектив, директор Іщук Людмила Сергіївна, подає відеоролик «Збереження водойм та довкілля» на основі книги Галини Ткачук «Книга про сміття» – https://www.youtube.com/watch?v=CAcui_pAkAc&feature=youtu.be

 Бравісимо, Колеги!

12 серпня в Індії відзначається День національного бібліотекаря

12 серпня в Індії відзначається День національного бібліотекаря в пам'ять національного професора бібліотечної справи, доктора Ранганатана Шіалі Рамамріта (1892-1972), який очолив розвиток бібліотеки в Індії.

  Ранганатан, народився 9 серпня 1892 році в невеликому містечку Шіялі (нині відомий як Сіркажі) в штаті Таміл Наду на півдні Індії.

    Ранганатан почав своє професійне життя як математик; він отримав ступінь бакалавра і магістра математики в Християнському коледжі Мадраса в своїй рідній провінції, а потім отримав ліцензію на викладання. Його довічної метою було викладати математику, і він послідовно навчався на математичних факультетах університетів Мангалор, Коїмбатур і Мадраса (все протягом п'яти років). Як професор математики, він опублікував кілька статей, в основному з історії математики.

 Закінчив Вищу бібліотечну школу в Лондоні. Керував в Індії низкою великих бібліотек, Бібліотечною асоціацією (осн. В 1933 році). З 1924 року директор бібліотеки Мадраського університету, де в 1929 організував бібліотечні курси (з 30-х років - бібліотечна школа). У 1930 році запропонував проект закону про публічних бібліотеках. Сформулював 5 законів бібліотекознавства (1931):

1.Книги призначені для користування ними.

2. Книги призначені для всіх; або кожному читачеві - його книгу.

3. Кожній книзі - її читача.

4. Бережіть час читача.

5. Бібліотека - зростаючий організм

   Сьогодні в Індії діє понад 30 тис. Публічних бібліотек, підтримуваних владою різних рівнів. Загальна чисельність зареєстрованих публічних бібліотек, включаючи фінансовані неурядовими організаціями і фондами, становить близько 50 тисяч.

Бібліотечне законодавство прийнято в 19 з 29 штатів.

   Структура мережі публічних бібліотек країни на сучасному етапі, заснована на ієрархічній моделі: штат - округ - блок - село / панчаят. Провідну роль в бібліотечній системі Індії грають центральні бібліотеки штатів (є у всіх 29 штатах і 6 союзних територіях). Центральні та регіональні бібліотеки фінансуються в основному урядом штатів за підтримки Міністерства культури країни.

   Зразковою в Індії вважається система публічних бібліотек в Національному столичному окрузі Делі, очолювана Публічної бібліотекою. У неї входять: 4 бібліотеки-філії, 24 відділення філій, 3 громадські бібліотеки, 11 бібліотек в районах компактного проживання вихідців з інших штатів, бібліотека для сліпих, бібліотека в'язниці «Тихар», 60 мобільних бібліотечних пунктів і 22 книжкових склади з читальнями.

    До числа найбільших публічних бібліотек - національних депозитарних центрів, які отримують обов'язковий примірник, відноситься Національна бібліотека Індії в Калькутті, яка цілеспрямовано збирає книги на 15 основних регіональних мовах: ассам, бенгалі, гуджараті, хінді, каннада, кашмірі, маратхі, санскрит, малаялам, панджабі , синдхи, телугу, урду, тамили і одія. Фонд бібліотеки нараховує більше 2,2 мільйона книг.

    Важливим етапом у формуванні єдиного інформаційно-комунікаційного бібліотечного простору стала реалізація з 2010 р проекту Цифрової бібліотеки Індії (Digital Library of India, DLI, http://www.dli.gov.in), розробленого Індійським науковим інститутом в Бангалорі та Університетом Карнегі -Мелон в Піттсбурзі (США). Програму підтримали понад 100 університетських, публічних і спеціальних бібліотек, включаючи ті, доступ до яких обмежений.

Незважаючи на активне впровадження новітніх технологій в сферу знань, в Індії гостро стоїть питання комп'ютеризації блокових і сільських бібліотек, перетворення їх на центри інформації та культури.

За цим посиланням можна позиркать на бібліотеки Індії  – https://www.tripadvisor.ru/Attractions-g293860-Activities-c60-t21-India.html

 

 

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

  Згідно з онлайн-словником по бібліотеках і інформатиці (ODLIS https://www.library.ucsb.edu/research/db/1182), «Зелені бібліотеки» покликані розповсюджувати інформацію і матеріали серед населення екологічного спрямування, щоб звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє середовище, а також максимально підвищити якість навколишнього середовища в приміщеннях самих бібліотек за допомогою ретельного вибору ділянок; використання природних будівельних матеріалів і продуктів, що біорозкладаються; налаштування економзберігаючих систем  ресурсів (вода, енергія, папір);і відповідальне видалення відходів (переробка і т. д.). Такі бібліотеки зосереджені на послугах, заходах, літературі і проектах, демонструючи соціальну роль і свою відповідальність як лідерів в області екологічної стійкості. У словнику синонімом поняття «Зеленої бібліотеки» є стійка бібліотека.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLА) визначає «зелені» бібліотеки за такими критеріями:

·                   бібліотечні будівлі максимально відповідають критеріям зеленого будівництва;

·                   впроваджують елементи екологічного управління на основі світових стандартів;

·                   демонструють власним прикладом практики сталого споживання в діяльності бібліотек;

·                   проводять просвітницьку роботу та надають інформаційні матеріали

щодо сталого розвитку, залучають громадськість до вивчення та вирішення екологічних питань.

Додатково про це можна прочитати:

https://www.ifla.org/about-environmental-sustainability-and-libraries

 http://livelibrary.com.ua/green-library/

https://ru.qwe.wiki/wiki/Green_library

 І безпосередньо до нашого конкурсу: надійшли конкурсні роботи ще від однієї "районки" , але без супровідних анкет і матеріалів. Тож, анонсувати, поки що, не будемо. Колеги, ЧИТАЙТЕ УМОВИ!, невеличка бюрократія сприяє порядку. Але... робота  є і така