Методична подія літа року 2018

Традиційна для методичних служб робота з підвищення кваліфікації різних груп персоналу бібліотек розглядається як головна функція управлінського консультування. Основне завдання при цьому полягає не тільки в тому, щоб дати співробітникам нові професійні знання та сприяти подоланню стереотипів мислення. Не менш важливо сприяти зміцненню деякої сукупності знань, умінь і навичок, набутих раніше в процесі освіти і самоосвіти, і щоб вони не втратили свою актуальність.

    З метою надання процесу поповнення спеціальних знань безперервного характеру у ВОУНБ ім. К.А Тімірязєва, як головному бібліотечному  методичному центрі, вже багато років проходять заняття школи керівника. Тематика занять різноманітна, але нині на порядку денному стоїть питання як бібліотекам не тільки виживати, але й розвиватися в умовах тектонічних змін українського суспільства. А особливо в умовах  децентралізації, та реформи місцевого самоврядування та створення ОТГ.

Тож, ми  запрошуємо на заняття «Бібліотека в системі координат культурного простору територіальної громади».

Слід визнати, що ніхто не подбає про бібліотекарів, якщо вони самі про себе не заявлять.

Один день з життя НМВ, а саме, 30 травня 2018 року

О 9.00 розпочалося заключне заняття університету для бібліотекарів  "Книга і суспільство" .

«Уміння говорити - це найкоротший шлях до популярності. Воно виводить людину на авансцену суспільного життя, надає їй почуття впевненості в своїх справах і силах і піднімає над натовпом» -  Лоуелл Томас. Цю цитату я приводжу до того, що  бізнес-тренер Тренінгові центру РОУ Андрій Мореходов презентував для бібліотечної спільноти програму свого тренінгу «Майстерня оратора». Тренінг складається з 12 тематичних занять і на кожне з них пан Андрій надав достатньо інформації. Ступінь зацікавленості у моїх колег був різний, певно у кожного був і свій рівень очікуваності від даної презентації, а у когось і не було зовсім і це НОРМАЛЬНО. Я ж зробила висновок, що програма тренінгу  системна, яка потребує і активної позиції учасника, а не просто пасивного споглядання. Мотивація для мене, чому я вибираю такий тренінг – БО ХОЧУ навчитися робити  свої виступи вільніше, трошки легше і з меншими зусиллями, але, головне,

робити це професійно.
   А в цей час Тетяна Кристофорова і Наталя Мельник здійснювали трансферт – переміщення до містечка Іллінці для участі у вуличній акції Іллінецької мультимедійної бібліотеки Іллінецької міської ради  проекту ПУЛЬС «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні»  Міжнародної організації IREX. Захід розпочався на головній площі о 12.00. 

А ще сьогодні:

отримали матеріали проекту «Голоси живої Історії» від бібліотек Козятинського, Чернівецького районів;

надавалась консультація у кабінеті – в.о. директора Козятинської ЦБС Анні Мочарській, 

а по телефону зав. Тиманівської бібліотеки Надії Білоус, 

зав. Вороновицької бібліотеки Оксані Юрченко;

просто поговорили на моєму робочому місці 

з директором Тульчинської  ЦБС Вірою Вігуржинською.

І писалась ця інформація

Екологічний методичний захід

Інформація. Інформаційне суспільство. Глобальний інформаційний простір. Засоби масової інформації. Медіаграмотність. Соціальні мережі. Спам. Фейк…

Це перелік тих понять, про які ми говорили під час виїзного методично-інформаційного дня «Інформаційна екологія бібліотеки: пошук і створення достовірної інформації», що проходив у КЗ «Жмеринська ЦРБ ім. В. П. Вовкодава».

Здавалось би екологічний місячник – і тут інформаційне суспільство. Але сучасна бібліотека відкрита система, соціальний інформаційний центр.

У глобальному інформаційному просторі вона стає тією установою, яка може об’єднати громадськість щодо вирішення важливих соціальних проблем, через надання інформації та визначення достовірної інформації.

Як спростити процес пошуку необхідної інформації, як правильно нею скористатись про це розповідали бібліотекарям Жмеринщини фахівці «Тімірязєвки» Тетяна Кристофорова, Наталія Мамчур, Лариса Борисенко. Олена Ткачук

провела присутнім тренінг-практикум щодо використання соціальних мереж, зокрема Фейсбуку як дієвого засобу популяризації та рекламування бібліотечної діяльності, а ще познайомила всіх з актуальною темою сьогодення – медіаграмотністю та як розпізнавати фейкові публікації.

Ропочали з терміну «burnout»

 

 Які б моделі професійної комунікації у бібліотеках не складалися, але вони всі  базуються на  колективній творчій справі, на взаємо підтримці професіонала професіоналом. І  цьому підтвердженням є щорічне забезпечення одного із занять університету культури  «Книга і суспільство» колективом Бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (директор Кравчук Неліна Миколаївна).

Сьогодні - 25 квітня 2018 року Кондратюк Алла Іванівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри медичної психології ВНМУ ім. М.І.  Пирогова

у своїй лекції  «Синдром вигорання» ну дуже популярно, здобрюючи свій виступ жартами і примовками та приводячи до прикладу життєві ситуації, розкрила дану тему у розрізі прикладного формату бібліотечної професії.

Реальність бібліотечного статистичного простору

В історії людства привабливість бібліотеки окреслювалось як місце, в якому сконцентровано все найкраще, важливе і цікаве. Але сьогодні ми прийшли до ситуації, коли в силу багатьох соціальних, культурних і цивілізаційних змін українському суспільству стало не зрозуміло, навіщо потрібна бібліотека. А ще в умовах децентралізації та реформи місцевого самоврядування, коли позиція держави майже ніяк не виражається щодо потрібності бібліотеки в ОТГ, частенько виникає ситуація-шлях «ну і не треба». На бібліотеці починають економити кошти, забуваючи про величезні можливості бібліотеки як майданчика для розвитку всіх жителів громади. На теперішньому етапі, для раціонального розуміння нових та старих ідентичностей бібліотеки, в ОТГ особливо важливо налагодити серйозний діалог бібліотекарів з жителями громадами та представниками органів місцевого самоврядування.

 Маємо надію, що реальна статистична інформація представлена у  виданні «Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини 2016-2017 рр.» стане в нагоді при підготовці до діалогів як у районах так і у громадах.

http://www.library.vn.ua/publications/2018/2018_Vin_bibl.html

Методичні хроніки 2018 року

Йшов 22 день весни 2018 року, а 31бібліотекар з  26 об’єднаних територіальних громад зібралися на семінар

   
Певно, про свою неучасть у семінарі  бібліотекарі Глуховецької, Ковалівської, Ситковецької, Оратівської, Студенянської, Вапнярської, Росошанської, Гніваньської ОТГ можуть пояснити вагомими причинами, але фахівцям ВОУНБ ім. К. А.Тімірязєва дуже хотілося, щоб на професійних зібраннях були присутні всі запрошені. Тим більше, в часи змін і перебудов дуже важлива професійна підтримка один одним. Саме на це при відкритті семінару і наголосила заступник директора ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва Галина Миколаївна Слотюк. 

А також зазначила, що перед бібліотекарями ОТГ стоять не тільки завдання впровадження УДК, а і новий виток з адвокаційної діяльності щодо сприйняття і перебудови бібліотеки як громадського місця з рівними можливостями  для розвитку будь-якої особи.

Старий індустріальний світ приречений на руйнування, на заміну йому народжується новий постіндустріальний світ (комп'ютерно-мережевий, віртуальний, космічний, структурно-технологічний і т.д.).  Сьогодні в Україні формуються національні технологічні платформи:

•         онлайн - ЗМІ

•         електронні повнотекстові бібліотеки

•         онлайн-освіта

•          онлайн-медицина

•         інфраструктура електронного уряду

•         онлайн-державні та муніципальні послуги

•          придбання товарів і отримання послуг з використанням мережі Інтернет, в т. фінансові послуги  тощо.

В Україні кількість користувачів інтернету 21,0 мільйон.У містах з населенням понад 100 тис. осіб  користувачами інтернету є 73%. У населених пунктах, де мешкають менше 100 тисяч — 59%, в селах — 52%.

Тож і бібліотеки набувають нові технологічні обриси –   реконструкція будівель,

механізація процесів та автоматизація – книжкових фондів, тотальна інформатизація і комп'ютеризація –доступ до баз даних, т. ч. Каталогів та доступом до величезної кількості  інформації через Інтернет. З  представлення невеличкого сегменту технологічних викликів для бібліотек розпочала свій виступ завідуюча науково-методичним відділом Тетяна Миколаївна Марченко.

 А далі ми спільно формували кейсик « Для чого бібліотекарі хочуть всі книги світу»:

·         Для розуміння життя і підготовки до негараздів, розуміння що ти щасливий

·         Щоб бібліотека була сучасним закладом, у якому постійна новизна

·         Для самозбереження бібліотеки і бібліотекаря

·         Вирівнювання можливостей для розвитку різних верств населення

·         Для індивідуального інтелектуального розвитку кожного мешканця моєї територіальної громади

·         Для розуміння облаштування життя в інших країнах.

Прийшли до висновку, ще раз, що в ОТГ  потрібна гібридна бібліотека, комфортна і у всіх відношеннях «тепла» як для  індивідуума  так і для спільноти в цілому.

Бібліотека, яка має бути вбудована в культурно-освітній простір та інфраструктуру громади для  реалізації ролі  в ОТГ «Бібліотека – дім успішних починань та соціальної взаємодії».

Як приклад презентовано скандинавську модель бібліотеки

А ще ознайомилися з підходом розширення можливості  фондів за рахунок ресурсів відкритого доступу та моделями комплектування.

ЯК МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ: Крім традиційного обліку читацьких відмов щодо складання списків літератури для  закупівель поповнення бібліотечного фонду варто залучати молодих співробітників і волонтерів, які фактично відображають потреби і переваги молодіжної цільової аудиторії, а також, безперечно, звернутися за рекомендаціями до самих користувачів. Для цього на фліпчартах (офісних мольбертах) раз на два тижні виставляються і вивішуються питання, на які молодь із задоволенням відповідає («Давайте разом сформуємо« Золоту сотню книг ... »», «Які книги Ви шукали, але не знайшли в бібліотеці?» І т. п.), а бібліотекарі потім аналізують і враховують.

    На заході активною темою обговорення стали питання нормативно-правового регулювання формування бібліотечних фондів, яку модерувала і висвітлювала Ольга Борисівна Когут головний бібліотекар відділу формування фондів.

При особливості комплектування фондів бібліотек за державними та регіональними програмами в умовах ОТГ розповіла Світлана Іванівна Галушко зав.сектору обмінного фонду.

Людмила Іванівна Приходько  зав.сектору каталогізування та організації каталогів виступила з темою «Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек ОТГ: організаційні аспекти».

Якщо на дворі епоха змін, то питань буде більше, ніж відповідей. Тож, варто наголосити,  що у квітні місяці розпочнуться професійні групові стажування фахівців бібліотек ОТГ на тему «Основи систематизації документів за класифікаційною системою УДК».