YouTube це правильне рішення

Раденна поділитися новиною – у Райгородської бібліотеки з’явився офіційний свій YouTube-канал! 

Підписуйтесь Райгородська Бібліотека

Правильне ріщення прийняла директор Галина Василівна Мовчан, адже на сьогодні в мережі Інтернет одним із найбільш популярних і, водночас, специфічних ресурсів є YouTube – сервіс, який завдяки простоті і зручності запропонованих користувачам технологій використання став найпопулярнішим місцем для розміщення відеофайлів і другою у світі інтернет-платформою за кількістю відвідувачів. Люди використовують YouTube на 80 різних мовах. Соцмережа "розуміє" 95% населення планети. Для порівняння, Facebook доступний тільки на 43 мовах.

Мінімум 90% людей у віці від 18 до 44 років заходять на YouTube. Для мілленіалов ця соціальна мережа найбільш відвідувана. Але при цьому 51% користувачів старше 75 років теж дивляться відео на YouTube. 90% користувачів відкривають для себе нові бренди і продукти на YouTube.

І ДЛЯ БІБЛІОТЕК ЦЕ ДУЖЕ ПЕРСПЕКТИВНА платформа! Включайте платформу в канали просування послуг вашої бібліотеки!

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

   На тернистому шляху до ЄС Україні належить пройти безліч метаморфоз у всіх галузях життя. У питаннях членства Євросоюз непохитний: наша сфера поводження з відходами повинна бути приведена до європейського знаку якості. Для цього ще у  листопаді 2017 року Урядом було схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, яка запроваджує в країні європейські принципи поводження із усіма видами відходів: твердими побутовими, промисловими, будівельними, небезпечними, відходами сільського господарства тощо.

   Перший пункт, з якого у всіх країнах починалась боротьба з відходами – сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.   Ефективне та свідоме поводження громадян з побутовими відходами знижує рівень забруднення довкілля, робить чистішим повітря та покращує екологію держави. Багато дорослих не хочуть вчитися сортувати, у них немає для цього жодної мотивації. Тож,  варто починати просвітницький проєкт з дітей, бо у дітей вона є, вони допитливі, у них ще багато часу і вони знають, що зібрана вторсировина стане додатковим прибутком.

    І тут корисні дитячі книжки та екоакції з дітьми. Саме так вирішили наші колеги і надіслали на обласний конкурс свої матеріали:

 – Чернега Алла Євстафівна, бібліотекар Безводнівської сільської бібліотеки-філії Ямпільської ЦБС до номінації  «Кращий буктрейлер на презентацію книги з екологічної тематики» – https://youtu.be/xMji70FYXI8

– Рачковська Лілія Володимирівна, бібліотекар Цекинівської  сільської бібліотеки-філії Ямпільської ЦБС до номінації  краща «Екоакція» за назвою «Здай макулатуру – створи нову книгу» – https://youtu.be/KPuZGJCFCwQ

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

Вінницька ОУН підтримуючи концепцію зеленої бібліотечної справи більше 15 років щорічно проводить цикл заході щодо екологічного просвітництва, в тому числі і методично-інформаційні виїзні дні для бібліотекарів районів. 

Такий захід за назвою «Світ людини у світі природи» був проведений у 2012 році 26 квітня на базі Тростянецької районної бібліотеки. Ось тут, на блозі, за посиланням – http://metodvinnitsa.blogspot.com/2012/04/blog-post_235.html#more

А далі закономірно представлення конкурсних матеріалів бібліотекарів Тростянеччини:

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

   Говорити про книги  – бібліотечна робота. І колектив Літинської районної бібліотеки за період локдауну освоїв і удосконалив цю стезю у форматі випусків відеороликів. Їх у них чималенько на сторінці бібліотеки у Фейсбуці. На них з задоволенням «зиркають» і читачі, і  колеги. І так помітно як зростала акторська майстерність і режисура представлення книг у відеороликах, бо вони ж назнімали їх чималенько.

   І ось, на конкурс у номінацію « Краща презентація на книгу» цей творчий колектив, директор Іщук Людмила Сергіївна, подає відеоролик «Збереження водойм та довкілля» на основі книги Галини Ткачук «Книга про сміття» – https://www.youtube.com/watch?v=CAcui_pAkAc&feature=youtu.be

 Бравісимо, Колеги!

12 серпня в Індії відзначається День національного бібліотекаря

12 серпня в Індії відзначається День національного бібліотекаря в пам'ять національного професора бібліотечної справи, доктора Ранганатана Шіалі Рамамріта (1892-1972), який очолив розвиток бібліотеки в Індії.

  Ранганатан, народився 9 серпня 1892 році в невеликому містечку Шіялі (нині відомий як Сіркажі) в штаті Таміл Наду на півдні Індії.

    Ранганатан почав своє професійне життя як математик; він отримав ступінь бакалавра і магістра математики в Християнському коледжі Мадраса в своїй рідній провінції, а потім отримав ліцензію на викладання. Його довічної метою було викладати математику, і він послідовно навчався на математичних факультетах університетів Мангалор, Коїмбатур і Мадраса (все протягом п'яти років). Як професор математики, він опублікував кілька статей, в основному з історії математики.

 Закінчив Вищу бібліотечну школу в Лондоні. Керував в Індії низкою великих бібліотек, Бібліотечною асоціацією (осн. В 1933 році). З 1924 року директор бібліотеки Мадраського університету, де в 1929 організував бібліотечні курси (з 30-х років - бібліотечна школа). У 1930 році запропонував проект закону про публічних бібліотеках. Сформулював 5 законів бібліотекознавства (1931):

1.Книги призначені для користування ними.

2. Книги призначені для всіх; або кожному читачеві - його книгу.

3. Кожній книзі - її читача.

4. Бережіть час читача.

5. Бібліотека - зростаючий організм

   Сьогодні в Індії діє понад 30 тис. Публічних бібліотек, підтримуваних владою різних рівнів. Загальна чисельність зареєстрованих публічних бібліотек, включаючи фінансовані неурядовими організаціями і фондами, становить близько 50 тисяч.

Бібліотечне законодавство прийнято в 19 з 29 штатів.

   Структура мережі публічних бібліотек країни на сучасному етапі, заснована на ієрархічній моделі: штат - округ - блок - село / панчаят. Провідну роль в бібліотечній системі Індії грають центральні бібліотеки штатів (є у всіх 29 штатах і 6 союзних територіях). Центральні та регіональні бібліотеки фінансуються в основному урядом штатів за підтримки Міністерства культури країни.

   Зразковою в Індії вважається система публічних бібліотек в Національному столичному окрузі Делі, очолювана Публічної бібліотекою. У неї входять: 4 бібліотеки-філії, 24 відділення філій, 3 громадські бібліотеки, 11 бібліотек в районах компактного проживання вихідців з інших штатів, бібліотека для сліпих, бібліотека в'язниці «Тихар», 60 мобільних бібліотечних пунктів і 22 книжкових склади з читальнями.

    До числа найбільших публічних бібліотек - національних депозитарних центрів, які отримують обов'язковий примірник, відноситься Національна бібліотека Індії в Калькутті, яка цілеспрямовано збирає книги на 15 основних регіональних мовах: ассам, бенгалі, гуджараті, хінді, каннада, кашмірі, маратхі, санскрит, малаялам, панджабі , синдхи, телугу, урду, тамили і одія. Фонд бібліотеки нараховує більше 2,2 мільйона книг.

    Важливим етапом у формуванні єдиного інформаційно-комунікаційного бібліотечного простору стала реалізація з 2010 р проекту Цифрової бібліотеки Індії (Digital Library of India, DLI, http://www.dli.gov.in), розробленого Індійським науковим інститутом в Бангалорі та Університетом Карнегі -Мелон в Піттсбурзі (США). Програму підтримали понад 100 університетських, публічних і спеціальних бібліотек, включаючи ті, доступ до яких обмежений.

Незважаючи на активне впровадження новітніх технологій в сферу знань, в Індії гостро стоїть питання комп'ютеризації блокових і сільських бібліотек, перетворення їх на центри інформації та культури.

За цим посиланням можна позиркать на бібліотеки Індії  – https://www.tripadvisor.ru/Attractions-g293860-Activities-c60-t21-India.html

 

 

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

 

  Згідно з онлайн-словником по бібліотеках і інформатиці (ODLIS https://www.library.ucsb.edu/research/db/1182), «Зелені бібліотеки» покликані розповсюджувати інформацію і матеріали серед населення екологічного спрямування, щоб звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє середовище, а також максимально підвищити якість навколишнього середовища в приміщеннях самих бібліотек за допомогою ретельного вибору ділянок; використання природних будівельних матеріалів і продуктів, що біорозкладаються; налаштування економзберігаючих систем  ресурсів (вода, енергія, папір);і відповідальне видалення відходів (переробка і т. д.). Такі бібліотеки зосереджені на послугах, заходах, літературі і проектах, демонструючи соціальну роль і свою відповідальність як лідерів в області екологічної стійкості. У словнику синонімом поняття «Зеленої бібліотеки» є стійка бібліотека.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLА) визначає «зелені» бібліотеки за такими критеріями:

·                   бібліотечні будівлі максимально відповідають критеріям зеленого будівництва;

·                   впроваджують елементи екологічного управління на основі світових стандартів;

·                   демонструють власним прикладом практики сталого споживання в діяльності бібліотек;

·                   проводять просвітницьку роботу та надають інформаційні матеріали

щодо сталого розвитку, залучають громадськість до вивчення та вирішення екологічних питань.

Додатково про це можна прочитати:

https://www.ifla.org/about-environmental-sustainability-and-libraries

 http://livelibrary.com.ua/green-library/

https://ru.qwe.wiki/wiki/Green_library

 І безпосередньо до нашого конкурсу: надійшли конкурсні роботи ще від однієї "районки" , але без супровідних анкет і матеріалів. Тож, анонсувати, поки що, не будемо. Колеги, ЧИТАЙТЕ УМОВИ!, невеличка бюрократія сприяє порядку. Але... робота  є і така 

Щоденник конкурсу «Green-майданчик громади – Бібліотека»

«Вже зрозуміло, що ХХI століття пройде під знаком екології.

 Версії появи коронавірусу є "симптомом" цієї тенденції.»

Володимир Єрмоленко,

 філософ, директор з аналітики Інтерньюз-Україна.

 Актуальність питань екології з кожним роком набувають все більшої значущості і вимагають кардинальних рішень у всьому світі. І вже стало ясно і беззаперечно, що ХХІ століття має увійти в подальше існування і розвиток людської цивілізації як століття дії щодо збереження і відновлення екології планети.

   У 2015 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року. Визначених 17 цілей даного документу охоплюють економічний, екологічний та соціальний розвиток  і є планом дій для людей, планети та процвітання. Докладніше з цілями,  ключовими напрямками можна ознайомитися – Режим доступу:

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html

Варто звернути увагу, що 8 цілей ( 3,6, 7,11, 12,13, 14,15) Порядку денного ООН безпосередньо пов’язані з екологією.

  Як установи, що виконують суспільну місію, для бібліотек цілком природно прагнути сприяти вирішенню основних цілей Порядку денного ООН з питань сталого розвитку на період до 2030 року. Коротко, що можуть бібліотеки від провідного міжнародного органу, що представляє інтереси бібліотечних та інформаційних служб і  їхніх користувачів  – Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та інституцій (ІФЛА) Режим доступу: https://www.ifla.org/files/assets/hq/topics/libraries-development/documents/sdgs-insert-uk.pdf

 Сучасні бібліотеки як невід'ємна частина соціокультурного простору своїх населених пунктів, реагують на вимоги часу в напрямку екологічного розвитку громади.  І приклади такої роботи запропоновано показати в конкурсних роботах обласного бібліотечного конкурсу еколого-просвітницьких проєктів/акцій «Green-майданчик громади – Бібліотека» Положення конкурсу – Режим доступу: https://library.vn.ua/for-librarian/competitions/2020-rik-konkursi/green-majdanchik-gromadi-biblioteka

І ось перша еко-ініціатива

 з Могилів-Подільського району від бібліотеки села Конева. Завідувачка бібліотекою Світлана Іванівна Котовська у партнерстві з вчителем математики та інформатики Тетяною Петрівною Добрянською та місцевою поеткою Людмилою Миколаївною Борбелюк представляють на конкурс відеоролик «Еко-реп» від «Green team» (номінація «Краща «Еко-акція»).  Учасники зйомок – діти с.Конева (учні школи та читачі бібліотеки). Жителі с.Конева підтримали учасників екологічної агітбригади, взявши участь у колективному прибиранні території громади, під час якого було облаштовано прибудинкову територію бібліотеки,будинку культури БК, всіх вулиць села.

Роботу представлено на YouTube https://www.youtube.com/watch?v=qLsHEbLfZAc&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1mUlAZclkifWREJXQSHOiD273JTARy5iZubOs2glmTfMsBBEtMRhQOu9E

Відеоконференція «Раут інновацій – разом проти сірих буднів»

Програма 

відеоконференції «Раут інновацій – разом проти сірих буднів» 

Місце: платформа ZOOM.US 

Час: 4 червня 2020 р. 14.00 

Учасники: бібліотечні працівники 

Вінниччини, Житомирщини 

До повістки сьогодення

  У нас в галузі культури, в сегменті законодавства, чергові переверзії – «ломонули» вносити зміни до Законів «Про культуру» і «Про бібліотеки і бібліотечні справу. Зміни у проєктах «Про культуру» і «Про бібліотеки і…» наштовхнули на висновок, що дійсно «твоя ліва рука не знає, що робить твоя права». А головний висновок – Потрібні не зміни, а кардинально новий Закон «Про бібліотеки» на інших підходах, структурі, поняттях і т.д.і т.п. Але ми маємо  застарілі з «нальотом» оновлення кодекси, турбулентнозмінний Закон «Про місцеве самоврядування», недосформатований адміністративно-територіальний устрій тож, формувати, геть навіть, короткострокові стратегії ну як то у дитячій пісеньці «Ну просто, просто, просто скакалки!!!». Тож, основа зараз тактичні ходи.

  Я повторюсь: тяготію до облаштування бібліотечного життя у країнах Скандінавії. Чому, бо в цих країнах високий рівень життя, турбота про екологію, охайність міст, організація праці і люди з країн не прагнуть масово до виїзду на навчання, роботу, постійне місце проживання.

 Так от позиркаємо. Відповідно до рішення парламенту Фінляндії, Закон про публічні бібліотеки, який вступив в чинність з 1 січня 2017 року, https://finlex.fi/fi/laki/ajantasa/2016/20161492

починається з  § 1 «Сфера дії закону -

Цей закон регулює діяльність публічних бібліотек і їх діяльність, а також заохочення діяльності на місцевому, регіональному та національному рівнях, співпрацю між бібліотеками та державне фінансування».

У Норвегії відповідного Закону https://lovdata.no/dokument/NL/lov/1985-12-20-108

 у  Ст I. Мета і діяльність публічних бібліотек зафіксовано – Публічним бібліотекам доручено просувати інформаційні, освітні та інші культурні заходи, за допомогою активного поширення і шляхом надання книг та інших засобів масової інформації для всіх, хто живе в країні безкоштовно.

Публічні бібліотеки повинні бути незалежним місцем зустрічей і ареною для публічних обговорень і дебатів.

Кожна бібліотека в своїх пропозиціях для дітей і дорослих повинна підкреслювати якість, універсальність і своєчасність.

Зміст і послуги бібліотек повинні бути відомі.

Публічні бібліотеки є частиною національної бібліотечної системи.

А Шведське законодавство фіксує https://www.riksdagen.se/sv/dokument-lagar/dokument/svensk-forfattningssamling/bibliotekslag-2013801_sfs-2013-801

 - Бібліотеки в загальній бібліотечній системі повинні сприяти розвитку демократичного суспільства, поширенню знань і свободи думок.

- Бібліотеки в загальній бібліотечній системі покликані сприяти поширенню літератури і інтересу до освіти, інформації, освіти та досліджень, а також культурної діяльності в цілому.

-  Діяльність бібліотеки повинна бути доступна кожному.

     Загальна тенденція у текстах - зовсім інші підходи і розуміння  смислу бібліотеки. Тим більше, що ми зараз у своїх внутрішніх бібліотечних дебатах не бачимо, та певно, ще і не можемо побачити, які структурні фактори сьогодення і як мають вплинути на бібліотечне існування і розвиток більше, ніж і беззубі законодавчі тексти.

Методичний серфінг у віртуальному просторі публічних бібліотек Барського району

Інтернет крокує по країні семимильними кроками. І наші сьогоденні реалії показали, що Бібліотека та Інтернет це таки  симбіоз двох не протилежних процесів, і в черговий раз підкреслили, що  широкомасштабна присутність бібліотек в глобальній мережі за допомогою сайтів, блогів, соціальних спільнот то необхідність для них самих. Чим частіше людина буде бачити в інтернеті інформацію про діяльність бібліотек, чим цікавіше і актуальніше вона буде, тим більша ймовірність того, що вона (людина) стане користувачем бібліотеки, або  вподобає  відвідувати сайт, блог або сторінку у соціальній мережі бібліотеки.

   Переглядаючи представлення публічних бібліотек Барського району у мережі Інтернет,  я не ставила перед собою завдання виявити критерії оцінки результативності їхньої діяльності , а скоріше як привід для діалогу, що і як має бути представлено.

За визначенням Української бібліотечної енциклопедії — Режим доступу: http://ube.nlu.org.ua/article/%D0%92%D0%B5%D0%B1-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82

 «Веб–сайт  (сайт) бібліотеки  – це сукупність статичних та динамічних веб-сторінок, доступних через мережу Інтернет, пов’язаних між собою змістом і навігацією, та фізично розміщених на сервері бібліотеки. Сайт забезпечує подання офіційної інформації про бібліотеку, її послуги, електронні ресурси, а також сприяє оперативному задоволенню інформаційних потреб користувачів незалежно від їх місцезнаходження та часу.»

  Як правило, Бібліотека з професійним, потужним колективом має такий діловий майданчик для каналу комунікації, в тому числі електронного звіту про діяльність бібліотеки перед громадськістю. Сайт служить основною платформою бази даних, призначеної для пошуку та бронювання літератури (електронний каталог), виконання тієї чи іншої довідки (віртуальна довідкова служба сайту), а також точкою доступу до багатофункціональних інформаційних ресурсів бібліотеки (віртуальні виставки, екскурсії, інтерактивні ігри, карти, електронні видання бібліотеки) і не тільки.

  Структура сайту Барської районної бібліотеки, його наповнення визначаються комплексом завдань і цілей, що ставить колектив в даний час перед собою. «Домашня сторінка»  використовує дружню користувачеві термінологію,  дає загальне уявлення про ресурс і послуги бібліотеки та їхній інформаційний зміст. На жаль, на сайті відсутня віртуальна довідкова служба та  електронний каталог (не було придбано відповідне програмне забезпечення). — Режим доступу:

http://www.bar-library.com/

Я звернула увагу на блог бібліотеки «Ключ до фінансування Барської громади», на якому рамках реалізації проекту по співпраці бібліотек з місцевими громадами „Центр проектного менеджменту”  з 2010-по 2018 рр.  подавалася інформація пропозицій вітчизняних та зарубіжних організацій-донорів щодо участі у конкурсах проектів. І таки актуально, щоб даний блог наповнювався і далі оперативною інформацією з даної тематики. — Режим доступу:

http://bargromada.blogspot.com/

 І не випадково, позиціонуючи себе як Бібліотека-майданчик консалідації інноваційних ідей для сталого розвитку громад  району та покращення життєвого рівня барчан, Барська районна бібліотека створила і підтримує веб-сайт «Барський портал». Портал  знайомить громаду з актуальною документною базою органів місцевого самоврядування та виконавчої влади району, а також новинами з населених пунктів, іншою цікавою інформацією. — Режим доступу:

http://barportal.in.ua/

Однією з різновидностей бібліотечних соціальних медіа є блоги. Блог - найвідоміша платформа Веб 2.0. Його відмінна риса полягає в тому, що блог може представляти особу (бібліотекаря), бібліотеку або відділ бібліотеки. Форми подачі матеріалів можуть бути різноманітні - коротке повідомлення, замітка, виступ, стаття, сценарій. Тут можна розмістити не тільки текст або фотографію, але і електронну презентацію, аудіозапис, відеоролик. Є можливість залишати коментарі, а це значить, що в будь-який момент можна повернутися до опублікованих матеріалів і обговорити їх.

       У Барському районі, згідно Електронної системи моніторингу базової мережі публічних бібліотек України, крім районної  ще 6 бібліотек мають свої блоги. Як показав мій легенький аудит, блоги Верхівської, Балківської, Мигалівецької сільських бібліотек мають публікації датовані лише 2018 роком.

Але мій прикрий стан зруйнував блог «Наш край Міжлісся», — Режим доступу: http://mizhlissyalibr.blogspot.com/

який веде  бібліотекар Міжліссянської сільської бібліотеки Людмила Патерок. Даний блог  це дійсно «третє місце» для  громади, бо матеріали представлені на ньому актуальні перш за все для її жителів. Це інформації місцевого рівня в рубриках «Войнашівська сільська рада», «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік», «Дошкільний навчальний заклад с. Міжлісся» і звичайно інша краєзнавча інформація. Також, актуальні публікації-посилання сьогодення  - про  COVID-19,  розклад уроків 5-11 класи онлайн школи, про  процеси децентралізації, контактні номери міських аптек та аптеки сел.Бар для використання попереднього замовлення ліків тощо.

Ще одне не розчарування – блог Грабовецької сільської бібліотеки, який бібліотекар Сергій Фрецюк визначив як «Місцевий інформаційний канал». Контент блогу унікальний, бо він краєзнавчий, а ще комплект комп’ютерної техніки у бібліотеці це спонсорська допомога від ПАФ «Вікторія». Підключення відбулося через національного CDMA оператора Інтертелеком за рахунок бібліотекаря, і прикро, що Сергій Миколайович уже не перший рік працює на неповний робочий день. — Режим доступу:

http://chervonivskalib.blogspot.com/

«Берег дитинства» — Режим доступу:

http://barchildlib.blogspot.com/2017/05/blog-post_83.html

так називається блог Барської бібліотеки для дітей і це прострір  мережевої взаємодії всіх зацікавлених осіб (бібліотекарів, читачів-школярів, педагогів, батьків), адже дитяча бібліотека має діяти, з огляду на принцип «лонг тейл» (довгий хвіст), наприклад не тільки обслуговувати дітей, а й їхніх батьків, знайомих, випадкових відвідувачів. Як підтвердження цього є рубрика блогу «Містечко молодих мам». Звичайно, на блозі займаються просуванням бібліотеки, книги і читання, краєзнавства.  Це літературні проекти «Бібліотека рекомендує», «Відгадай книгу» та рубрика «Творчість читачів», краєзнавчі – клуб «Роксолана», конкурс дитячого малюнка з використанням комп'ютерних програм «Бібліотека моєї мрії».

    Бібліотекарі, які готові змінюватися і змінювати простір навколо себе, повинні бути відкриті до використання інтернет-технологій в рутинних і творчих процесах своєї діяльності. Це вимагає великих зусиль за допомогою систематичного навчання / самонавчання. На цьому шляху частенько стикаєшся з «низкою поразок, невдач і помилок», але без помилок немає просування вперед.

P.S. Процес включення бібліотек і залучення користувачів в мережеву бібліотечну діяльність досить тривалий. Тож і я  про бібліотечні сторінки у Фейсбуці напишу на прикладі іншого району.

Хто бажає і відгукується?!