Так
час летить і стрибає швидко, до чого це, а до того, що у 2013 році (а ніби
позавчора) ми до Всеукраїнського дня бібліотек проводили обласний конкурс «Бібліопрояв».
Однією з номінацій, за умовами конкурсу, була номінація
«Бібліопостер» – і це були плакати книгозбірень підготовлені у 2010-2013 роках.
Плакат представлявся у друкованому вигляді. Ось деякі з них:
До
цьогорічного бібліотечного конкурсу у номінації кращий плакат, нажаль, подана
незначна їхня кількість, а ще і не дотримано умови конкурсу. До вашої уваги
представлено конкурсні роботи у номінації кращий плакат «Бібліотека & Екологія»:
У країнах, які дійсно
включені в розбудову майбутнього, обговорення зелених бібліотек починається з
представлення будівель бібліотек, в яких
враховуються екологічні стандарти. На жаль, українська бібліотечна спільнота «позадаватися»
такими прикладами не може. А от Тайвань може…
Будівля Бейтоускої філії Тайбейської
публічної бібліотеки входить в число 10 кращих «зелених» будівель в світі.
Конструкція будівлі, відповідна принципам сталого розвитку та мінімізує вплив
на навколишнє середовище, посіла провідне місце в ряду інших екологічно
виправданих архітектурних інновацій в Австралії, Бахрейні, Дубаї, Японії,
Сінгапурі, Таїланді, Великобританії і США.
Бібліотека розташована
в парку Бейтоу, на півночі Тайбея, триповерхова будівля була спроектована
архітектором Го Ін-чжао, який поставив собі за мету побудувати будинок, який
«дихає» і ідеально вписаний в навколишнє середовище. Реальна краса і цінність
цієї будівлі – в її дерев'яних конструкціях, глибоких балконах і вертикальних
ґратах. Це дозволяє ще більше зменшити енергоспоживання і економити енергію за
рахунок контролю теплового випромінювання . Громадська бібліотека використовує
великі вікна, щоб заощадити на споживанні електроенергії. Практично всі вікна
відкриті широко, щоб мінімізувати використання вентиляторів та кондиціонерів. Одна
частина її даху також покрита фотоелектричними елементами, які безпосередньо
перетворюють сонячне світло в електрику. Також, будівля бібліотека збирає
дощову воду і використовує в туалетах бібліотеки та для зрошення газонів.
Бейтоуська бібліотека
має в своєму розпорядженні фонд в 63 000 томів, включаючи значне число книг по
тематиці збереження природного середовища. Щорічно бібліотеку відвідує понад
600 000 читачів.
Ну, а наші бібліотеки, які не мають змоги
перебудувати свої будівлі у такому енергоефективному напрямку, повинні
функціонувати в тих будівлях які мають, але організувати і запропонувати
громаді відкритий і легкий доступ до екологічних знань.
А ось і приклади екоакцій надіслані
бібліотеками Вінниччини на бібліотечний конкурс:
Слідянська сільська публічна бібліотека Могилів-Подільський
район
(завідуючка бібліотекою Лідія Миколаївна Дідик)
Жорнищенська
сільська бібліотека-філія Іллінецької
(бібліотекар Присяжнюк Наталія Василівна)
Березівська бібліотека філія ЦБС Чернівецького району
В плані екологічного використання ресурсів все
більше значення набуваєнастанняепохи економіки спільного споживання. Адже,
людство давно вже придумало масу способів уникнути традиційного «купи-продай» і
користуватися речами, не володіючи ними (лізинг, лендінг, прокат, обмін,
оренда, рента та і звичайні бібліотеки). І нові види предметів, які можна взяти
напрокат у бібліотеці, є прикладами нових екологічно стійких видівїї діяльності. Формат послуг «Бібліотека
речей» запровадила у свою роботу бібліотека у Братіславі (Словаччина). За наявності читацького
квитка людина має змогу взяти на три тижні речі на прокат.
Зайняти
чітку позицію і створити видимий зелений образ бібліотеки – важлива частина
екологічної роботи. Сталий розвиток і нові екологічно безпечні послугице способи створити хороший імідж і, таким
чином, запропонувати все більше бібліотечних послуг. А коли, бібліотеки можуть
висловити свою прихильність екологічним цінностям і запропонувати відкритий і
легкий доступ до екологічних знань громаді через свої проєкти і програми, то це
і підняття іміджу і цінності самої бібліотеки.
Тож
конкурсні роботи в номінації «Кращий проект «Бібліотека & Громада = сталий
екологічний розвиток»:
- Черниш Валентина Павлівна, зав. відділом
інформаційного бібліотечного сервісу та автоматизації бібліотечних процесів
Тульчинської ЦРБ –«Методичні поради по проведенню
бібліотечними фахівцями еко-тайму «Врятуймо нашу планету!»
- Струтинська
Олена Миколаївна бібліотекар відділу з обслуговування дітей Бершадської ЦРБ – «Екологічна скринька «Природа - джерело краси»
- Колектив центральної районної бібліотеки
Ямпільської РЦБС «Екологічно-туристичний проєкт «Життя в стилі еко пропонує вам
бібліотека»
Всі ми знаємо, що не можна судити про книгу по обкладинці, це вузький і
часто неефективний спосіб розповісти історію цілком.
Як потенційному читачеві отримати уявлення про
зміст книги автора?
Можна просто прочитати анотацію, або відгуки про книгу в Інтернеті. А
ще можна зняти короткий відеоролик за мотивами книги – буктрейлер.
Здається, навіщо додавати відео про книгу,
коли анотацію читати набагато швидше? Але час не стоїть на місці, змінюється
звичайний читач. Сучасні бібліотекарі повинні витрачати все більше і більше
часу на просування своєї роботи – залучення до читання, і найперспективнішим
каналом, звичайно ж, є Всесвітня павутина. В такому середовищі найбільш помітні
зображення і відеоролики, так що гарне «мистецтво» буктрейлера маєнезаперечну перевагу.
Буктрейлер - це чудовий метод розвитку
читацького інтересу, в тому числі, і до літератури екологічної тематики, а ще привабливий елемент любого соцыокульткрного
заходу.
Завершальний фрагмент
представлення екоконкурсних робіт в номінації «Кращий буктрейлер»:
Центральна районна
бібліотека Крижопільської ЦБС (бібліограф- краєзнавець Слободян Ліна
Миколаївна)
Северинівська
сільська бібліотека-філія Ямпільської ЦБА (бібліотекар
У в бібліотечному
менеджменті сьогодення для мотивації і розвитку стає популярним розроблятичек-листи.
Що таке
чек-лист?
Чек-лист (check-list)
- це такий контрольний список справ або завдань, за допомогою яких стає
зрозумілою послідовність дій для виконання будь-якої задачі. Склавши його, Ви
зможете відзначити галочками - те що ВЖЕ виконали. І відразу побачити - що саме
ЩЕ залишилося зробити.
Ось приклад, з матеріалів німецько-українського науково-практичного
онлайнового семінару «Зелені бібліотеки» організованого ВГО Українська
бібліотечна асоціація, Goethe-Institut в Україні, 21-22 червня 2020 р.: екологічний Чек-лист «Будівля, обладнання та
робота за принципами сталого розвитку» від Клауса Ульріха Вернера, керівника
відділу бібліотек і Філологічної бібліотеки Вільного університету Берліна:
·будівля
та внутрішнє облаштування (зокрема: проєктування, фінансування, тендер,
будівництво, фасад, будівельні матеріали, кліматичний і енергоощадний план,
план освітлення)
·зелені
ІК-технології (унаочнити споживання електроенергії, переробка технічного
обладнання, комп’ютерів, зменшення споживання паперу)
·послуги
для користувачів (альтернативи поліетиленовим пакетам, видача на користування
некнижкових матеріалів)
В англійській мові «сталий розвиток» відображено
більш вдалим виразом: sustainable development. Слово Sustainable буквально
означає «Підтримуючий життя», а слово
development, крім «розвитку» в корені позначає «прояв». Саме термін Sustainable
development як «Прояви підтримання життя» був спеціально введений Міжнародною
комісією ООН з навколишнього середовища і розвитку (МКОСР) в 1987 р для
позначення такого розвитку, при якому «задоволення потреб теперішнього часу не
підриває здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».
Згідно з матеріалами Міжнародної федерації
бібліотечних асоціацій та установ (IFLА) –
Що таке «Зелені бібліотеки»?
Це екологічно свідомі
бібліотеки та дружні до довкілля бібліотеки, що мають на меті звернути увагу на
питання сталого розвитку на всіх рівнях, виступаючи при цьому взірцем,
виховуючи та уможливлюючи екологічні практики.
Що значить бути взірцем,
виховувати, уможливлювати ?
·Бути взірцем:
використовувати сталі технології будівництва, сталі послуги та інформувати про
них
·Бути освітнім
партнером: допомагати громаді краще зрозуміти необхідність і принципи сталого
розвитку та спонукати діяти відповідно
до них
·Бути помічником:
сприяти проведенню дослідницької роботи зі сталого розвитку
І я, з задоволенням, наводжу приклади дій,
спрямованих на розвиток «зеленої» бібліотечної справи подані на обласний
конкурс
в номінації «Кращий
проєкт «Бібліотека & Громада = сталий екологічний розвиток» представлено
матеріали проекту «Наше майбуття – екосвідоме життя» від в.о.
директора КЗ «Райгородська публічна бібліотека» Мовчан Галина Василівна та бібліотекарів Мельник Наталії Франкіани, Заєць
Віктора Васильовича. В
рамках проєкту проведено захід: «За нас ніхто планету не врятує» і в ході його
підговки:
1)замовлено книги та
періодику на екологічну тематику;
2)виготовлено деталі
для гри «Як правильно сортувати
сміття?»;
3)підготовлено відео
з досвідом переробки відходів;
4)придбано швейну
машинку;
5)зроблено заготовки для пошиття екоторбинок.
А ще проведена з молоддю екоакція «Збережемо воду
– збережемо життя!» Етапами підготовкистало:
1)через соціальні
мережі (Viber, Facebook) знайшли небайдужих однодумців;
2)виготовили емблему «Райгородські екозахисники»;
3)складено
девіз: «Вода це є життя, без неї не прожити. Вже час прийшов для нас – природі
послужити! Очистять всі струмки Райгородські екозахисники!»;
4)закуплено
рукавички, мішки для сміття та інвентар.
«Як очікується, до 2050 року
міське населення світу збільшиться майже в два рази, таким чином, урбанізація
буде однією з найбільш радикальних тенденцій XXI століття. Населення,
економічна діяльність, соціальна і культурна взаємодія, а також екологічний і
гуманітарний вплив, все в більшій мірі концентруються в містах, і це створює
величезні проблеми для стійкості в тому, що стосується, зокрема, житла,
інфраструктури, основних послуг, продовольчої безпеки , охорони здоров'я,
освіти, гідної роботи, безпеки і природних ресурсів» –
Нова програма розвитку міст
(Декларація Кіто про екологічно стійких містах та населених пунктах для всіх).
Якими будуть населені пункти майбутнього:
великими або маленькими, максимально наближеними до природного середовища
проживання або навпаки високотехнологічними? У кожній країні залишається
відкритим. Але бібліотеки як просвітницькі та освітні організації мають розширювати
свій вплив на створення комфортного інформаційного та екологічного середовища в
усіх типах населених пунктів.
Публічні
бібліотеки міста Вінниці являють собою сприятливий простір для комунікації, для
отримання та обміну інформацією, для творчості і особистісного розвитку. Тож, вони
не можуть дозволити собі ігнорувати факт
надання і популяризації екологічної інформації для жителів громади .
На обласний екоконкурс від Вінницької міської
централізованої бібліотечної системи надійшли матеріали:
в номінації «Кращий проект «Бібліотека & Громада
= сталий екологічний розвиток»
від Карпенко Ірини Олександрівни бібліотекаря
1-ї категорії центральної бібліотеки для дітей та юнацтва представлено Апсайклінг:
мистецтво перетворення відходів
від Мамчур Оксани
Василівни бібліотекаря 1- категорії бібліотеки-філії №3 – «Будь природі другом» –
Що входить в поняття
«екологічна просвіта»? Це поширення екологічних знань про екологічну безпеку,
здоровий спосіб життя людини, інформації про стан навколишнього середовища і
про використання природних ресурсів з метою формування екологічної культури в
суспільстві. Перед бібліотеками стоять цілі широкого інформаційного висвітлення
екологічних питань, новин в сфері екології, інформування про екологічну
ситуацію в регіоні, розкриття фонду екологічної літератури, організації
культурно-просвітницьких та дозвіллєвих заходів, а ще випуск всіляких
друкованих видань.
І участь у конкурсі в номінації «Краще друковане видання» беруть:
–
бібліографічний покажчик «Збережемо довкілля заради життя!» від Балцун Наталії Валеріївни бібліотекара
читального залу, Філіпової Світлани Миколаївни провідний бібліограф Барської
районної бібліотеки;
– артбук «Цілющі скарби
рідної землі» від Котик Юлії Григорівни бібліотекаря та Мірчук Людмили Іванівни
завідувачки Барської районної бібліотеки для дітей;
– бібліографічний покажчик «Екологічні проблеми і
сучасність» від Низькоклон Діни Іванівни провідного бібліографа Калинівської
ЦРБ;
від Низькоклон Діни Іванівни провідного бібліографа, Петренко Ольги Володимирівни художника,Данилюк Наталії Іванівни провідного методиста Калинівської ЦРБ;
– інформаційний дайджест «Людина і довкілля: сучасний аспект» від Сокіл Людмили Мефодіївни бібліотекаря відділу обслуговування Піщанської ЦРБ;
дайджест «Гармонія людини і
природи : клуб «Травниця» у бібліотеці» від Лес і Миколаївни Нечай завідувачки Слободо-Шлишковецької сільської бібліотеки
Могилів-Подільського району;
– дайджест «Село Лядова – природний унікальний об’єкт Середнього Подністров’я: екологічне інформування у сільській бібліотеці» від Надії Михайлівни Вартанович методиста Могилів-Подільської ЦРБ та Лариси Андріївни Дубняк завідувачки Лядівської сільськгої бібліотеки.
Екологічне середовище бібліотек - поняття багатоаспектне і зачіпає всі сторони життєдіяльності бібліотеки. Воно включає в себе відповідне оформлення прибудинкової території, вхідних зон і інтер'єрів бібліотеки; цільове комплектування фондів книг і періодичних видань; створення повноцінної пошукової системи; системний підхід в роботі з розкриття відповідних розділів фондів, інформаційно-бібліографічне обслуговування читача. У багатьох бібліотеках працюють клуби квітникарів, школи здоров'я, фотоклуби і фотогуртки, організовуються лекції та виступи митців, модельєрів і інше. Однією з досить добре використовуваних тем у бібліотеках є фітодизайн (використання рослин для оформлення), як фактор озеленення приміщень.
І реалізацію цього напрямку на конкурс представлено у номінації «Краща екоакція» – відеопрезентація «Зелений дизайн в бібліотеці – крок до екологічного світу» від Мількевич Наталії Володимирівни бібліотекаря абонементу та Левінчук Тамари Олексіївни зав. відділу обслуговування центральної бібліотеки Мурованокуриловецької ЦБС
Звичайно, на формування екологічного світогляду людини емоційно найбільше впливає краса малої батьківщини. Тож, презентація конкурсної роботи у номінації «Краще друковане видання» – еколого-краєзнавчий путівник «Мурованокуриловеччина – чудовий край» від Петравчук Зінаїди Михайлівни бібліографа-краєзнавця та Сопотніцького Віталія Григоровича інженера по обслуговуванню комп’ютерної техніки Мурованокуриловецької ЦБС –
Наявність парку значно
підвищує якісні характеристики середовища проживання людини. Це відбувається в
силу того, що однією з основних потреб сучасної людини є естетизація середовища
свого проживання, а паркове мистецтво і
покликане задовольняти, формувати і розвивати естетичні потреби людини. Тож, на
перший план виходить принцип єдності екологічного та естетичного виховання. І
через подібне з'єднання можна сформувати ставлення до природи як до самостійної
цінності, як до унікального, неповторного, гармонійного.Популяризація парків і їх діяльність не повинна
зводитися тільки до питання охорони природи – при всій її важливості і
актуальності. Завдання полягає в тому, щоб екологічна культура стала частиною
світогляду особистості.
Загальна площа парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва Вінницької області складає майже 760 га або 1,2% від
загальної площі природно-заповідного фонду області. До цієї площі включено і 11
гектарів Олександрійського парку на Томашпільщині.
Саме тему популяризації цього
парку на конкурс
у номінації «Кращий
буктрейлер на книги з екологічної тематики» колектив Публічної бібліотеки
Томашпільської селищної ради представляє
буктрейлер на книгу В. Сауляка «Там, де витає дух графині Бенет» – https://www.youtube.com/watch?v=MjzHA7ZGqSg
Парки є єдиними об'єктами збереження біорізноманіття в
умовах населених пунктів і на їх основі можна створювати екологічну мережу в
умовах змінених територій. Окрім того, проблема
збереження біорізноманіття парків-пам'яток садово-паркового мистецтва
Вінниччини є важливою і потребує негайного вирішення, оскільки існує загроза
втрати видового різноманіття флори в регіоні.
Тож, не випадково на нашу обласну еко-подію
у номінації «Краща еко-акція»»Білоус Надія Костянтинівна, завідуюча Тиманівська сільська бібліотека
Тульчинської міської ради подала проєкт-мітинг «Обережно, ми їх втрачаємо:
рослини графського парку» –