Головний бібліотекар 2026: людина-оркестр чи менеджер бібліотечних процесів?

Останніми тижнями бібліотечна спільнота активно обговорює проєкт професійного стандарту за професією «Головний бібліотекар». У нашій бібліотеці також відбулася фокус-група, під час якої ми уважно вивчали запропонований опис трудових функцій, знань, умінь і компетентностей.

І знаєте, після ознайомлення з документом виникло багато думок.

Насамперед приємно бачити, що професія бібліотекаря більше не сприймається винятково через призму роботи з книжковим фондом. Проєкт стандарту демонструє сучасне бачення професії, у якому бібліотекар працює з електронними ресурсами, цифровими колекціями, займається проєктною діяльністю, маркетингом, комунікацією з громадськістю, адвокацією бібліотек, грантрайтингом, інформаційною освітою користувачів.

Якщо коротко, то сучасний головний бібліотекар має бути трохи бібліотекарем, трохи аналітиком, трохи менеджером, трохи маркетологом, трохи проєктним менеджером, трохи комунікаційником і бажано ще мати навички роботи з цифровими сервісами. Якщо продовжити цей перелік, то головний бібліотекар майбутнього має всі шанси стати людиною-оркестром. Щоправда, поки що без окремого бюджету на додаткових музикантів.

І тут починається найцікавіше.

Під час обговорення ми поставили собі просте питання: якою сьогодні є професія головного бібліотекаря насправді?

Очевидно, що за останні десять років вона змінилася кардинально. До традиційних бібліотечних компетентностей додалися нові виклики. Сьогодні фахівець працює не лише з каталогами та фондами, а й з вебресурсами, соціальними мережами, електронними базами даних, онлайн-подіями та цифровими сервісами.

Ми дедалі частіше говоримо про медіаграмотність, цифрову грамотність, захист персональних даних, інформаційну безпеку. Бібліотеки стають просторами неформальної освіти, а бібліотекарі – провідниками у світі інформації.

Водночас сучасна бібліотека має бути безбар'єрною та інклюзивною. Вона працює з ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, людьми поважного віку, молоддю, дітьми, людьми з інвалідністю. І все це також потребує нових знань та навичок.

Окремо варто згадати про іноземні мови. Ще зовсім недавно знання англійської вважалося перевагою. Сьогодні воно дедалі частіше стає професійною необхідністю – для роботи з міжнародними ресурсами, грантовими програмами, професійними мережами та світовими практиками.

Проте під час обговорення виникла й інша думка.

Читаючи опис трудових функцій, ми ловили себе на відчутті, що сучасний головний бібліотекар – це людина, яка встигає все й навіть трохи більше.

Він аналізує інформаційні потреби користувачів, працює з фондами та електронними ресурсами, організовує навчання, займається маркетингом і промоцією, бере участь у проєктній діяльності, пише грантові заявки, комунікує з громадою, координує робочі процеси, розвиває цифрові сервіси та навчається сам.

І тут важливо сказати: це не критика.

Навпаки, більшість із цих компетентностей справді потрібні сучасному бібліотечному фахівцю. Питання виникає в іншому – у рівні відповідальності та автономності.

Під час обговорення саме цей блок викликав найбільше дискусій. У низці трудових функцій головний бібліотекар не лише бере участь у процесах, а фактично виступає їхнім організатором та відповідальним виконавцем. При цьому в реальному житті багато таких рішень ухвалюються спільно з адміністрацією бібліотеки, керівниками структурних підрозділів або іншими профільними фахівцями.

Тому ми постійно поверталися до питання: де проходить межа між професійною самостійністю та управлінськими повноваженнями?

Адже сучасний головний бібліотекар безперечно має бути ініціативним, відповідальним, здатним приймати рішення та координувати процеси. Але водночас не кожне рішення може ухвалюватися одноосібно, і не кожна відповідальність належить саме цій посаді.

Мабуть, саме тому під час обговорення неодноразово звучала думка, що опис сучасного головного бібліотекаря дедалі більше нагадує портрет менеджера бібліотечних процесів, а не лише висококваліфікованого бібліотечного фахівця.

Водночас обговорення показало ще одну цікаву річ. Проєкт стандарту дуже добре відображає нові напрями діяльності бібліотек, проте змушує замислитися над тим, чи всі традиційні для нашої професії компетентності представлені в ньому однаково повно.

Найяскравіше це помітно на прикладі краєзнавчої діяльності. У проєкті багато уваги приділено цифровим сервісам, маркетингу та навіть наукометричним дослідженням, проте значно менше – роботі з краєзнавчими ресурсами. А між тим саме створення краєзнавчих баз даних, підготовка бібліографічної продукції, формування цифрових колекцій та збереження локальної історичної пам'яті залишаються одними з ключових напрямів діяльності багатьох бібліотек, особливо обласних. Утім, незалежно від того, які саме компетентності ми вважаємо пріоритетними, одне очевидно: професія головного бібліотекаря стає дедалі складнішою та багатограннішою.

І ще одна думка, яка, напевно, виникла не лише в учасників нашої фокус-групи.

Якщо уважно прочитати весь перелік знань, умінь, компетентностей, рівнів відповідальності та автономності, то стає очевидно: вимоги до бібліотечних фахівців зростають. І це правильно. Світ змінюється, бібліотеки змінюються разом із ним.

Але хочеться вірити, що разом із розширенням професійних вимог поступово змінюватиметься й суспільне ставлення до бібліотечної праці.

Адже коли від фахівця очікують компетентностей менеджера, маркетолога, комунікаційника, тренера, цифрового консультанта та проєктного менеджера одночасно, виникає цілком логічне запитання: чи буде відповідним і визнання цієї праці?

Тим більше, що питання підвищення оплати праці працівників культури сьогодні активно обговорюється на державному рівні. Хочеться вірити, що професійні стандарти стануть не лише відображенням нових вимог до фахівця, а й одним із кроків до підвищення престижності бібліотечної професії.

А що думаєте ви?

Які компетентності сучасного головного бібліотекаря є справді необхідними? Чого, на вашу думку, бракує в проєкті стандарту? Чи реально сьогодні поєднати всі запропоновані функції в межах однієї посади?

Запрошуємо колег до професійної дискусії.

 

Про корисність і меркантильність членства у громадській організації професійної спільноти

Бути членом у громадській організації  бібліотечної спільноти – це  не бути самому у вирішенні професійних проблем і можливості  здобуття нових навичок та розширення професійних зв'язків. Це саме та «тусовка» де своя специфіка, своя атмосфера, свій  “soft skills”, свої формальні і неформальні лідери. А ще це класнючий соціальний ліфт, бо потрапляючи в громадську організацію, людина отримує доступ до великої кількості ресурсів,  в тому числі,  грантових можливостей та міжнародних програм, які  доступні тільки членам організації. Членство в УБА це доступ до закритих тренінгів, семінарів, воркшопів та освітніх таборів, де можна здобути нові "м'які" та "тверді" навички. А ще це співпраця з закордонними партнерами, що дозволяє брати участь у міжнародних обмінах, волонтерських місіях та стажуваннях.

З не зовсім бібліотечного але вже бібліотечне, …бо волонтерство.

Слово волонтер тепер мейстрімне в українському суспільстві і бібліотекарі не просто приміряли його на себе, а й активно виконують функції цієї діяльності. Тож, невипадково у  Пояснювальній записці до статистичного звітупро роботу структурних підрозділів КЗ «Публічна бібліотека» Калинівської міської ради за 2025 рік є розділ Бібліотека як осередок волонтерського руху та громадської підтримки. У цьому розділі детально висвітлено усі напрямки волонтерської роботи бібліотекарів  Калинівщини. Окрім прямої допомоги у зборі необхідного, бібліотекарі активно долучалися до проведення різноманітних благодійних ярмарків на території громади. На ярмарках б вітамінні суміші (на основі меду, сухофруктів та горіхів) для підтримки імуніте-ту ули представлені виготовлені вироби бібліотекарями: тематичні сувеніри, патріотична символіка, кондитерські вироби, елементи декору та іграшки.

Методичні замальовки від прочитання пояснювальних записок про роботу бібліотек у 2025 році

Кожний рік буття як людини так і закладу — це унікальні, особливі події року для набуття нового досвіду та сприйняття світу, для дивовижної пригоди та нового рівня мудрості. Це події, які надають новий щанс до змін і залишаються в пам’яті людини і в історії закладу. На жаль, дуже небагато бібліотек області у пояснювальних записках відмітили «Подію року» у бібліотеці.

Методичні замальовки від прочитання пояснювальних записок про роботу бібліотек у 2025 році

 Для сталого розвитку бібліотеки як ком'юніті-центру  необхідно здійснювати соціально-орієнтовану бібліотечну політику з врахуванням інтересів всіх верств населення громади на основі соціального партнерства. Адже соціальне партнерство  - прогресивна форма взаємодії бібліотек з різними структурами та користувачами. Про актуальність перебудови саме на таку політику роботи бібліотек свідчить той факт, що у 2023 році у  IV розділі «Користувачі, відвідування, звернення до бібліотеки» форми звітності № 6-НК (річна) «Звіт про діяльність публічної бібліотеки» з'явився показник «організації».

  Як зазначено у ПОЯСНЮВАЛЬНІЙ ЗАПИСЦІ ДО СТАТИСТИЧНОГО ЗВІТУ КЗ «ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА ПОГРЕБИЩЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» ЗА 2025 РІК - партнерами Публічної бібліотеки у наданні послуг є:

Методичні замальовки від прочитання пояснювальних записок про роботу бібліотек у 2025 році

Продовжуючи тему бібліотеки як ком'юніті-центрів необхідно зазначити, що вся її діяльність несе саме таке навантаження. Окрім того, певний сегмент соціокультурних заходів бібліотек області сприяють підтримці ментального здоров’я користувачів. Так, у стінах Корделівської бібліотеки Калинівської громади проведено свято до Міжнародного дня сільських жінок. І як відзначено в Пояснювальній записці до статистичного звіту КЗ «Публічна бібліотека» Калинівської міської ради за 2025 рік: «Цей захід став справжнім сеансом емоційного відновлення, адже саме сільські жінки є серцем нашої громади, і сьогодні вони, як ніхто, потребують підтримки ментального здоров’я»

Методичні замальовки від прочитання пояснювальних записок про роботу бібліотек у 2025 році

У 2025 році продовжилась тенденція швидких відповідей бібліотеками області на рішення для складних часів. Бібліотеки адаптувалися до нових ролей і набули, у своїй більшості,  рис змін «Від книгосховищ до ком'юніті-центрів».

«Комьюніті-центр» (від англ. «community» – співтовариство) – це безпечний простір, де люди, в тому числі і ті що належать до вразливих груп, можуть збиратися для спілкування, соціальної підтримки, отримання інформації, допомоги, відвідування заходів або просто для проведення часу в дружній компанії.

«Немає сенсу в пошуку місця, де вам буде добре. Є сенс навчитися створювати це «добро» в будь-якому місці...»

  Мені невідомий автор цитати, яку використовують в контексті психологічних і духовних практик щодо підтримання ментального здоров я, але я впевнена, що бібліотека це те місце де завжди, апріорі, переважала і переважає аура добра та доброзичливості, знання та саморозвитку людини.
     У турбулентних, стресових, травматичних ,вогняних подіях українського сьогодення, а правильніше і не літературно – в роках військової агресії росії, в наших бібліотечних просторах ми, бібліотекарки,відточили набагато філігранніше проводити заходи з підтримки ментального здоров’я для різних груп користувачів. Саме з цього напрямку роботи і проводиться в 2025 році бібліотечний конкурс.
Нагадую:
дедлайн конкурсу 1 вересня 2025 року
Положенння – Режим доступу https://library.vn.ua/for-librarian/competitions/2025-rik/biblioteka-prostir-dlya-vidnovlennya

Про нашу професійну громадську організацію

 Вінницьке обласне відділення Всеукраїнської громадської організації Українська бібліотечна асоціація утворене у травні 2019 року. Так склалось, що голова Відділення Лариса Сеник написала заяву про дострокове складання повноважень. 
Для подальшої діяльності Відділення 26 березня 2025 року у приміщенні ВОУНБ ім. В. Отамановського було проведено дострокову звітно-виборну Конференцію Вінницького обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Методичний звітний щоденник. Замальовка бібліотечна стабільність Гайсинщини

У бібліотечній галузі Вінницької області організаційна мережева структура ЦБС (централізована бібліотечна система) продовжує функціонувати у 2 територіальних громадах і одна з них у Гайсинській міській громаді.

На сьогодні «Гайсинська централізована бібліотечна система» Гайсинської міської ради об єднує  23 бібліотеки ( центральна бібліотека та 22 бібліотеки – філії, з них 1 бібліотека філія для дітей м. Гайсин, 21 - в сільських населених пунктах). Процент охоплення населення бібліотечним обслуговуванням залишається одним з найкращим серед міських громад і становить 40%.

Традиційно в громаді виділяються кошти на поповнення бібліотечних фондів, у 2024 році для закупівлю книжкових видань з місцевого бюджету надійшло 100 тис. грн на передплату періодики – 282 тис.грн. Показник оновлення бібліотечного фонду – 1,5%.