Ми, Українці, знову знаходимося в часовому просторі, коли спалюються міфи, а домінує практична реальність. А реалії сьогодення бібліотек Вінниччини поряд з історіями кожної бібліотеки і кожної бібліотекарки, в умовах російського військового нашестя, мають і свої, і загальні риси та тенденції. Звичайно, у бібліотеках області зараз не проводяться масові заходи та засідання клубів за інтересами, але, у відносно спокійній та контрольованій ситуації у нашому регіоні, бібліотекарі продовжують надавати традиційні бібліотечно-інформаційні послуги. У бібліотеках видаються книжки,
надаються у користування комп’ютери з доступом до Інтернет,
здійснюється безкоштовне копіювання документів не лише місцевим користувачам, а й тимчасовим переселенцям, які сьогодні стали мешканцями громад.У публічних бібліотеках області переселенці можуть і отримують інформацію про надання адміністративних та соціальних послуг, про діяльність інфраструктури територіальної громади. Бібліотечні працівники продовжують вести сторінки бібліотек у соціальних мережах, наповнювати свої електронні ресурси, здійснюють книгоношення, обслуговуючи інвалідів, людей поважного віку, а ще допомагають одиноким людям в придбанні і доставці ліків та необхідних продуктів і серед них бібліотекарі Піщанської публічної бібліотеки.
Як показало наше немирне життя у працівників бібліотечних закладів Вінниччини широка площина волонтерства. Це і передача власних коштів на підтримку армії ЗСУ і переселенців, надання свого житла для біженців і допомога в організації їхнього розміщення в центрах тимчасового перебування, збір гуманітарної допомоги,
в тому числі продуктів харчування для Вінницького госпіталю, приготування їжі як для армії ЗСУ та тероборони, так і для переселенців. Бібліотекарі громад ліплять вареники, печуть пиріжки, заготовляють тушонку.Сільські бібліотекарі громад області влились у так звані штаби старостинських округів, де під керівництвом старост включаються у виконання першочергових завдань: збір, пакування і відправка гуманітарної допомоги; інформування жителів села; перепис осіб, що прибули у населені пункти; плетіння маскувальних сіток; приготування їжі; роблять все, що вимагає час. І це бібліотекарі Джулинської, Липовецької, Лука Мелешківської, Оратівської, Погребищенської, Тростянецької та інших громад.
Низькій уклін вам колеги! Ви неперевершені!
ВідповістиВидалити